передуманий

-а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до передумати 1), 2). || переду́мано, безос. присудк. сл.

2) у знач. прикм. Підданий роздумам не один раз. || у знач. ім. переду́мане, -ного, с. Те, що хтось передумав.